Повномасштабна війна змінює не лише суспільство, а й виклики, з якими стикається система правосуддя. Усе частіше для справедливого вирішення справи недостатньо лише встановити факт правопорушення — важливо зрозуміти обставини, що вплинули на поведінку людини, оцінити наслідки пережитого травматичного досвіду та знайти механізми, які допоможуть запобігти повторному конфлікту із законом. Саме на цьому ґрунтується концепція терапевтичного правосуддя та запропонована для України модель судово-реабілітаційної процедури (СРП).
У колонці для «Української правди» адвокатка та співзасновниця ГО «Фундація Л.І.І.Д.» Леся Кляровська пояснює, чому судово-реабілітаційна процедура не є окремою системою правосуддя чи привілеєм для ветеранів і ветеранок. Її головна мета — забезпечити взаємодію між уже існуючими державними інституціями, своєчасно виявляти потреби людини та поєднувати психологічну, медичну, соціальну й правову підтримку.
Міжнародний досвід показує: ефективність програм терапевтичного правосуддя визначається саме здатністю об’єднати навколо людини різні механізми підтримки та забезпечити їхню скоординовану роботу.
Запропонований підхід є важливим не лише для ветеранів і ветеранок. Його впровадження може стати першим практичним кроком до формування в Україні травмочутливої, людиноорієнтованої системи правосуддя, яка працюватиме не лише з наслідками правопорушень, а й з їхніми причинами, сприяючи безпеці суспільства та успішній реінтеграції людей після війни.
Читайте матеріал повністю за посиланням:
https://www.pravda.com.ua/columns/2026/07/07/8042721/
Автор:
Після війни українська система правосуддя зіткнеться з викликами, яких раніше не знала. Цей матеріал — про те, як зробити її більш ефективною, травмочутливою та орієнтованою на зниження повторних правопорушень.